четвер, 28 червня 2012 р.

Різотто з креветками

На початок треба вияснити що таке різотто і з чим його їдять?

Насправді це не просто рис з овочами, як дехто вважає...... а особливий спосіб приготування рису до якого додають будь-що...Я маю на увазі, що є безліч рецептів приготування різотто і якщо ви опануєте основи його прготування, то надалі зможете експериментувати з інгредієнтами.


Щоб різотто було схоже на італійське, слід вибрати відповідний рис. Він повинен бути круглозернистий. Рецепт приготування простий.


Спочатку розігріваємо сковорідку з оливковою олією, дрібно нарізаємо та обсмажуємо одну цибулину. Додаємо промитий рис (200 гр) та ретельно перемішуємо. Коли рис стане напівпрозорим доливаємо 120гр білого сухого вина та даємо йому випаруватися, постійно помішуючи, після чого поступово доливаємо розсіл (0,5 л) (м'ясний, овочевий, грибний і т. д.), даємо йому загуснути і знову доливаємо, не перестаючи мішати. Це займе приблизно 20 хв. 
Я приготувала розсіл з креветок, відваривши їх декілька хвилин. Коли рис буде готовий, висипиємо туди креветки і обсмажуємо, допоки різотто не набуде рожевуватого відтінку. На цьому етапі можете проявити фантазію, замість креветок можна додати овочі, гриби, м'ясо чи морепродукти. Головне - постійно перемішувати, інакше пригорить.   

Подавати різотто можна додавши масло або пармезан та посипавши зеленню. В готову страву можна додати лимонний сік.

Пам'ятайте, що вигляд страви є не менш важливий, ніж її смак. Смакуйте на здоров'я та не переїдайте =) 

середу, 6 червня 2012 р.

Ммм У-Ла-Ла-Лазанья!!!

Лазанья з соусом бешамель 

Що може бути краще за італійську лазааааанью? Хіба що український борщ, але він почекає. Сьогодні я готуватиму саме її, лазанью.....з соусом бешамель!!! Хоча лазанья належить до італійської кухні, соус бешамель - французький (від фр. béchamel - означає "трудність"). Це білий соус приготований із вершкового масла, муки та молока. Здається, нічого складного....але трудність полягає в тому, щоб його добре вимішати і щоб нічого не підгоріло :) Я хочу спробувати чи під силу це аматорам. 

Не лякайтеся вишуканих назв та непоєднюваних, на ваш погляд, інгредієнтів....Все геніальне - просте..! 
І я маю надію, що з цим соусом все просто. Отож, почнемо з нього. 

Для соусу нам потрібно: 
1 л молока
100 гр вершкового масла
100 гр муки
сіль (за смаком)
мускатний горіх

1) Спочатку розігрійте молоко, але не доводіть до кипіння. Тим часом, поставте розігрівати масло, допоки не розтопиться (для цього я викорситовувала звичайну кастрюлю). 
2) В розігріте масло висипаємо муку, помішуючи. Муку підсмажуємо доти, доки вона не стане горіхового (золотистого) кольору. 
3) Ось тепер доливаємо молоко (можна невеликими порціями, можна все відразу), але не перестаємо помішувати. 
4) Коли соус став густіший, солимо і тремо мускатний горіх до смаку. 

Як бачите, все просто! Важливо перелити готовий соус в іншу посудину, а то він дуже загусне. 
Якщо хочете рідший соус - менше тримайте його на вогні...чим довше він готуватиметься, тим густіший стане. Якщо нема мускатного горіху - не давайте, але він додасть запашної нотки вашому соусу. Для лазаньї соус потрібно робити трішки рідшим. 

А тепер перейдемо до самої Lasagne! 
Для її приготування вам знадобиться наступне:

макарони для лазаньї (можна купити в будь-якому супермаркеті)
500 гр фаршу 
50 гр вершкового масла
1 морква
1 цибулина
5 ст л червоного сухого вина
2-3 ст л томатної пасти
200 гр твердого сиру
сіль (2/3 ч.л. ), перець (1 ч.л. ) 

Не буду вас відмовляти від приготування цього шедевру італійської кухні .... навпаки...настійно заохочую!!! Але з тими макаронами для лазаньї щось не те.  Насправді вони дуже милі і чудові, такі тонееенькі, хоч не кольорові, але в мене вони не приготувалися. Якщо колись читати не вміли, то тепер не хочуть...я маю на увазі, що деякі макарони слід ще відварити (про це пише на упаковці). Нестрашно, добре що я запаслася інгредієнтами і можна готувати декілька разів поспіль, поки не вийде як треба :) 
Отож, повернемось до лазаньї:

1) Спочатку топимо 40 гр вершкового масла на сковорідці, доливаємо 2 ст ложки оливкової олії та обсмажуємо цибулю і моркву до золотистого кольору. 
2) Додаємо фарш і трішки обсмажуємо. 
3) 5 ст л вина розбавляємо невеликою кількістю води (я давала 1 ст.л) та виливаємо до фаршу. 
4) Додаємо 2 - 3 ст. л. томатної пасти  (я ще нарізала половинку помідора, попередньо знявши шкірку), солимо і перчимо та залишаємо на 1 годину тушитися на маленькому вогні.  Десь через 20 хв додаємо ще 2-3 ст ложки молока (за що я забула...)
5) В іншій сковорідці смажимо бекон і перемішуємо вже з готовим фаршем.  

Перевіряйте і час від часу помішуйте своє вариво. Великі і чорні клуби диму не повинні свідчити про те, що вам пора на кухню, навіть якщо година ще не пройшла.  Мене біда вже навчила, що від плити далеко відходити не варто :)  і в цьому випадку я зробила правильно, адже фарш смажився менше ....... 

Коли все приготувалося, в термостійку посудину викладаємо макаронні листи, фарш, поливаємо соусом і посипаємо тертим сиром, і знову викладаємо другий шар макаронних листів, фаршу, соусу і сиру допоки не закінчаться інгредієнти. Вкінці все посипаємо сиром (бажано пармезаном, адже що за італійська лазанья без пармезану) і кладемо в розігріту до 180 С духовку на 20-30хв. Знову ж таки, тут потрібно слідкувати. Сиру можна давати і більше, кому як до смаку. 
Щоб готова страва не розпадалася, макаронні листи потрібно викладати спочатку в одну сторону, а потім в іншу і так далі ..... :) 

!!! Я виконала все як треба, але щось пішло не так...принаймні в мене вийшла не лазанья, а якийсь фаршовий торт, перекладений макароновими коржами із соусовим кремом та сирною поливкою! Лазанья повинна бути ніжною і соковитою......
Моя порада, закрийте посудину фольгою перед тим як ставити її в духовку! Тоді буде так як треба, ...... принаймні краще :) Хоча.....ммммм як смачно ..... 





пʼятницю, 1 червня 2012 р.

Передмова, або навіщо мені все це

Ось і наступило літо, яке я так довго чекала...Це моє останнє безтурботне літо та одна з останніх можливостей пожити для себе та чомусь навчитися. Я вибрала кулінарію.

З давніх-давен вважалося, що жінка повинна вміти готувати. Також існує думка, що жінка, яка вміє нагодувати чоловіка видаєтся йому втричі красивішою. Хто його знає як воно там насправді, але факт залишається фактом: їсти треба.

Мій запал до кулінарії зародився спонтанно. В дитинстві час від часу були подібні спалахи і я йшла на кухню не тільки щоб поїсти. Щось виходило, щось не дуже,...а дещо навіть собаки не їли... З часом бажання згасло, для того щоб знову відродитися із ще більшим розмахом. Хоча є декілька умов: я не люблю готувати страви, які вже готувала моя мама, не беруся до діла коли на кухні хтось заважає та ніколи не дотримуюся чітких інкструкцій та пропорцій. Правда, це інколи призводить до сумних наслідків :) Головне на кухні - це бажання, вміння експериментувати та творчий підхід.

Цей блог для аматорів-і-не-тільки та для гурманів-початківців...тут ви знайдете цікаві та незвичайні страви....Можливо для професіоналів - це пройдений етап, але я їх готуватиму вперше, аналізуватиму свої помилки, щоб їх ніхто не повторював та відкриватиму секрети, які розкриватиму в процесі  (цього точно не зробить ніякий кулінар).... А також, це найкраща можливість записати рецепти та не ламати собі голову над тим, що приготувати на вечерю.

Отож, розпочинаю....поки мій запал не згаснув ...